— Заплутав,— збрехав відьмак.
— Заплутав,— повторило чудовисько, грізно скрививши пащу.— Ну, то виплутуйся. За ворота, значить. Оберни ліве вухо до сонця й так і тримайся — потрапиш на тракт. Ну, чого чекаєш?
— Вода тут є?— спокійно запитав Геральт.— Кінь пити хоче. Та і я теж. Якщо це тебе не обтяжить.
Чудовисько переступило з ноги на ногу, почухало вухо.
— Слухай, ти. Ти, що, мене насправжки не боїшся?
— А треба?