Ренфрі, яка в цей момент якраз наповнювала кубок, тримаючи над ним бурдючок, завмерла.
— Ого. Ти багато про мене знаєш. А що? Що ти маєш проти гномів? Чи інших гуманоїдів? Якщо бути точною, вони ставилися до мене краще, ніж більшість людей. Але тобі до цього немає діла. Я сказала, Стрегобор і Аридея, доки могли, переслідували мене як дикого звіра. Потім вже не могли, я сама стала мисливцем. Аридея відкинула копита у власному ліжку. Для неї я склала особливу програму. А тепер — для чаклуна. Геральте, як ти вважаєш, він заслуговує смерті? Ну скажи.
— Я не суддя. Я — відьмак.
— Отож. Я сказала, є дві людини, які можуть запобігти різанині в Блавікені. Друга — ти. Тебе чаклун пустить в башту, і ти його вб'єш.
— Ренфрі,— спокійно сказав Геральт,— по дорозі до мене ти, бува, не звалилася з даху головою вниз?
— Зрештою, відьмак ти чи ні, чорт забирай?! Кажуть, ти вбив кікімору, привіз її на ослику для оцінки. Стрегобор гірший за кікімору, вона — бездумна скотина і вбиває, бо такою її боги створили. Стрегобор — нелюд, маніяк, чудовисько. Привези його мені на ослику, і я не пошкодую золота.