— Ніж ото зітхати над хлопцями, краще б розказали їм щось цікаве, — подав голос Олешко.
— А що ж, можна, — згодився дід. — Але про що?
Хлопці поволеньки приходили до тями. То один, то інший підводився з трави і підсідав ближче до діда.
— Про печенігів я вже розказував, — вголос розмірковував дід. — І про князів наших ви чули. І про те, як землю руську краяли на країни...
— Про Змія розкажіть, — сказав Олешко. — Про того, що його у Києві сам Кожум'яка здолав.
При цих словах хлопці з цікавістю зиркнули у Вітьків бік. Ще б пак — вони лише чули про Змія, а він його бачив на власні очі!
— Можна і про Змія, — охоче згодився дід Овсій. — Тільки довга буде моя розповідь.