Обернувшись до корабля, він зауважив, що вже майже всі спустилися.
Менвіти гордо походжали в розшитих орденами костюмах, інколи пильно дивилися у вічі якому-небудь забарному арзакові.
«Гей-гей, поспішай», — наказував погляд, і арзак починав снувати, мов заводна іграшка.
Арзаки займалися звичною справою: налагоджували для менвітів зручне життя.
Одні розкидали надувний намет, настилали підлогу надувними матрацами. Інші готували вечерю, несли напої. Треті тягли з лісу гілля, вкривали намет. А для маскування зорельота натягли над ним величезну сітку з намальованими на ній листям і гіллям, схожу на барвистий килим.
Група менвітів обережно винесла з корабля велике панно із зображенням Гван-Ло і встановила його на невеличкому пагорбі.