--==Страница 72==--

Пред Оглавл След

Чарівник відчинив хвіртку, і друзі з цікавістю зазирнули всередину. Прямо навпроти входу вишикувалися в шеренгу яскраво розфарбовані паперові солдатики. Мандрівники увійшли, хвіртка, грюкнувши, зачинилася, і легкий порив вітру разом повалив їх всіх на землю.

— Гей, легше! — крикнув один із паперових воїнів. — Що ви собі дозволяєте!

— Перепрошую, — почав вибачатися Чарівник. — Я не знав, що ви такі тендітні!

— Ми зовсім не тендітні! — обурився паперовий вояка. — Ми сильні й сміливі! Просто терпіти не можемо протягів!

— Дозвольте я вас підніму? — запитала Дороті.

— Будьте такі люб’язні, панночко, — відповів крайній солдатик. — Тільки благаю, не розірвіть нас!

Дороті дбайливо підняла солдатиків, так само дбайливо обтрусила їх і поставила на місце. Солдати відразу ж випростались і віддали честь гостям, піднявши на плечі свої паперові мушкети.

Пред Оглавл След