— Паперові ляльки? — здивувався дядько Генрі. — Тоді нам з дружиною сюди нема чого йти, ми занадто старі, щоб гратися ляльками.
— Але це не прості ляльки, — заперечила дівчинка. — Вони живі!
— Живі? Отакої! — в тітоньки очі округлилися від подиву.
— Ну, будь ласка, завітаймо до них! — попросила Дороті.
Друзі погодилися і стали вибиратися з екіпажу, бо проїхати у вузеньку хвіртку було неможливо.
— А ти, Тото, — суворо наказала песику дівчинка, — залишишся тут. Ти занадто швидко бігаєш!
Тото ображено підібгав хвоста, але не наважився суперечити господині.