У звичайний час усі номи працювали ковалями й землекопами. Цілими днями орудуючи кайлом і молотом, вони тим самим зміцнювали свою мускулатуру. І хоч зовні виглядали дещо карикатурно — приземкуваті, кривоногі, капловухі, — все-таки солдатами були непоганими.
У воєнний час землекопи стали армією Короля Роквата. Дивлячись на блискучі вістря мечів і списів, Король радісно посміхнувся: хто ще може похвалитися такою військовою потугою? Але зараз його непокоїло інше питання і з ним він звернувся до армії, що виструнчилася перед ним:
— Генерал Блуг більше не командує вами. Мені потрібен новий генерал. Хто з вас готовий ним стати?
— Можна я, Ваша Величносте? — вийшов уперед полковник Крінкль.
Грізний монарх уважно оглянув новачка: чепурний мундир, до блиску начищені чоботи.
— Поведеш мою армію по підземному ходу в Смарагдове місто, візьмеш у полон всіх жителів Країни Оз, зруйнуєш їхню столицю, візьмеш усі коштовності й принесеш їх сюди, в мою печеру. І найголовніше — відбереш в Озми мій Чарівний Пояс. Зрозумів? Впораєшся?
— Але це неможливо, Ваша Величносте!