XVIII. ОЗМА ЗАЗИРАЄ В ЧАРІВНУ КАРТИНУ
Після від’їзду Дороті Озма почала розмірковувати, якою діяльністю зацікавити родичів подружки. Адже вона мала бути легкою: стареньким пора й відпочити.
«Дядька Генрі можна зробити хранителем придворних коштовностей, — вирішила Принцеса Озма. — Давно пора перерахувати всі смарагди, алмази й рубіни, які зберігаються на королівських складах. Що ж доручити тітоньці? Яку роботу, крім домашньої, вона може виконувати?».
Погляд Озми випадково впав на Чарівну Картину, яка висіла на стіні у спальні. Фіранка на ній була прочинена, й очам юної правительки постала сцена у Пазлополі: дядько Генрі з Чарівником зосереджено підбирали деталі для голови бургомістра.
Тим, хто вперше чує про Чарівну Картину, поясню: коли поруч із Картиною нікого немає, то на ній зображений якийсь пейзаж, але варто Принцесі Озмі підійти до неї ближче і згадати про когось зі своїх друзів або знайомих, то одразу Картина покаже, що вони роблять зараз.
Озма подивилася на Картину, коли її' друзі були в Пазлополі, тому вона й застала їх за складанням пазлопольців.
«Добре, що я порадила їм туди заїхати, — подумала дівчинка. — Я б і сама охоче поскладали пазли! Колись я дуже їх любила...».