— Як це тобі вдалося, Чарівнику? — здивувалася Дороті. Дівчинка хоч і звикла до чудес, але й для неї перетворення хусток на намети стало повною несподіванкою.
— О, цього трюку мене навчила Глінда. Що, подобається? Я й не таке можу! — похвалився Чарівник. — Коли Глінда дізналася, що я назавжди залишився у Смарагдовому місті, вона вирішила зробити мене справжнім чарівником. Глінда довго навчала мене — і ось результат. Правда, непогано вийшло?
Другий намет виявився нітрохи не гіршим за перший, тільки краї його злегка кошлатилися, адже хустка, з якої він виріс, належала Косматому чоловічку. Там теж були ліжка: для дядька Генрі, Омбі Ембі, Косматого чоловічка й Чарівника, а для Тото — м’який килимок.
— У третьому наметі буде кухня та їдальня, — пояснив Чарівник.
Справді, під білосніжним мереживним пологом (колишньою хусточкою тітки Ем) стояли стіл, стільці, буфет, а в ньому сила-силенна всілякого кухонного начиння. Косматий чоловічок з Омбі Ембі принесли з лісу хмизу і розвели вогонь, а Чарівник дістав казанка і повісив його над вогнищем, з усмішкою дивлячись на Дороті:
— Тобі доручається приготувати вечерю.
— Але ж у нас немає продуктів! — здивувалася дівчинка.