— Проти ночівлі в наметах ніхто не заперечує?
Ніхто не заперечував, і Чарівник махнув рукою:
— Були хустки, стали намети!
І на очах у здивованих мандрівників хустки перетворилися на маленькі намети, а потім вони стали рости, поки не досягли таких розмірів, що в кожному з них могли б вільно розміститися всі друзі одночасно.
— Тут, — Чарівник вказав на найближчий до них намет, — розмістяться дами. Дороті, допоможи тітці перенести речі.
Дороті щодуху побігла до намету, а за нею кинулися решта друзів — адже всім було цікаво, що всередині. Там стояли два акуратно застелені ліжка, кілька складних стільців, плетений столик і срібне сідало для Біллини, а на трав’яній підлозі лежали строкаті килимки.
— Ну і ну! — сплеснула руками тітонька. — Такого я ще не бачила! Гадала, що ви просто фокусник, а виявляється — справжній Чарівник!