— Нічого собі відпочинок — на траві під возом!
— І трава на вечерю, — весело підморгнув Косматий чоловічок.
— Ви що, забули, — образилася за Чарівника Дороті. — Адже з нами Чарівник Смарагдового міста!
— О, а я й забув! Курячі мої мізки! — ляснув себе по лобі дядечко Генрі.
— А я не забула! — єхидно одповіла йому Біллина.
— А в кого є носова хустка? — загадково усміхнувся Чарівник.
Тітка Ем і Косматий чоловічок одночасно витягли з кишені свої хустинки, Чарівник додав до них свою, ретельно розправивши та розстеливши їх на галявині: