— Так, наробили ви справ, докторе Піпте, — презирливо завважив Кіт.
— Я не скаржуся, — сказала Латочка і стала весело кружляти по кімнаті.
— Це все я винен, — сказав мало не плачучи Оджо, вражений долею дядька Нанкі. — Мене недарма кличуть Невдахою.
— Що за нісенітниця, хлопче! — весело вигукнула Латочка. — Якщо в тебе є розум, щоб ухвалювати рішення, тебе не можна вважати невдахою. Невдахи — це ті, хто діє навмання, як доктор Піпт. А в чому, власне, проблема, пане Чарівних Справ Майстре?
— На мою дорогу дружину і дядечка Нанкі випадково потрапив Каменеформ і перетворив їх на мармурові статуї, — сумно відгукнувся Чаклун.
— Так чому ти не посиплеш їх цим твоїм Порошком з баночки і не перетвориш знову на людей? — запитала Латочка. — Ха-ха-ха! Справ-то!
Кривий Чаклун, почувши це, аж підстрибнув.