— Прошу вибачити, — відгукнувся Чаклун. — Це дядечко Нанкі, нащадок королів Жвакунів, які правили тут ще до того, як ці землі ввійшли до Країни Оз.
— Йому не завадило б сходити до перукаря, — завважив Кіт, вмиваючи лапкою свою скляну мордочку.
— Так, — весело хмикнув дядько Нанкі.
— Він живе в густому лісі, там немає цирульників, хоч у Країні Оз усього в достатку.
— А що це за гном з ним?
— Це не гном, це хлопчик, — пояснив Чаклун. — Просто ти ніколи не бачив хлопчиків. Поки що він маленький, але з часом виросте і стане високим, як і дядечко Нанкі.
— Правда? Оце дивина! — здивувалася скляна тварина.