Розділ четвертий
Професор Єнотов вирушає в дивовижний світ. — Загадка звичайної павутини. — Перше полювання. — Панцир і спис.— Пастка. Іван Гермогенович у небезпеці.
На вершині зеленого пагорба стояв професор Єнотов, Вілі штани Івана Гермогеповнча були забруднені жовтою глиною. Краватка зсунулась набік. Пом’ятий капелюх з’їхав на потилицю, відкриваючи червоне, спітніле чоло. Із густої бороди професора стирчали сухі гілочки.
Одною рукою професор притискав до грудей невеликий фанерний ящик. У другій у нього була довга тонка жердина. Червона хустка, прив’язана до неї, майоріла на вітрі, як прапор:
— Певно, шукати їх треба тут! — бурмотів професор, поглядаючи на тихий ставок біля підніжжя пагорба.
Він поставив ящик на землю, поряд увіткнув жердину з прапором і, скинувши з голови капелюха, почав рвати обома руками траву.
Нарвавши цілий оберемок, він старанно прикрив травою фанерний ящик, потім підійшов до жердини, ввіткнув її глибше, посмикав, хитнув праворуч, ліворуч. Жердина стояла міцно.