Кіт солодко позіхнув, глянув на маму одним оком і ліниво перевернувся на спину.
— Ну куди ж, куди вони поділися? — бубоніла мама.
Вона пройшла по двору, заглянула в пральню І навіть зазирнула у темні вікна підвалу, де лежали дрова.
Дітей ніде не було.
— Ка-ари-ику! — ще раз гукнула мама.
Нікто не озвався.
— Ва-а-алю! — загукала мама.
«Ав-ав-гав-гав-гау-у!» — завило десь зовсім поряд.