— Отже, тільки інколи?
— Власне кажучи, ніколи. Я просто так» відчуваю…
— О! — мовила Капаруля. — Я лише хотіла подякувати Вам за гостину… Отож з Вами ніколи нічого схожого не відбувалося?
— Ні, ніколи… Дякую, що Ви зателефонували. Сподіваюся, ми ще зустрінемося коли-небудь.
— Я теж сподіваюся, — і Капаруля поклала слухавку.