--==Страница 385==--

Пред Оглавл След

— Не хвилюйся, — заспокоїв її Тато. — Це дарунок моря, а подарунки не відбирають…

Того вечора вони чаювали трохи раніше, ніж звично. Потім розклали складанку на картонній підставці, а Мама зняла з кухонної плити слоїк з карамельками.

— З нагоди такого незвичайного дня усі одержать по п’ять карамельок, — сказала вона. — Цікаво, чи Рибак полюбляє карамельки…

— Знаєш, — озвався Тато, — від тих карамельок, що ти приносила до сховку у скелях, мені завжди псувався настрій.

— Чого б це? — здивувалася Мумі-мама. — Ти ж любиш смугасті карамельки.

Пред Оглавл След