— Чого ти на мене витріщилася? — закричав Мумі-троль.
— Я витріщилася? — невинним голоском запитала Маленька Мю. — Чого б це я мала на тебе витріщатися? Може, я витріщаюся на щось, що стоїть у тебе за спиною…
Мумі-троль підскочив, мов ужалений, і озирнувся.
— Ха-ха! Я тебе надурила! — зловтішно засміялася Мю. — Чого це ти так боїшся? Хіба не потіха, що ліс очманів від страху і втікає світ за очі? Мене це неймовірно цікавить!
Але Мумі-троль нічого потішного в цьому не вбачав. Ялинник повз до маяка, сунув через увесь острів до сходів вежі, щоночі підповзаючи дедалі ближче, аж доки перша карликова ялинка не наляже на вхідні двері, вимагаючи, щоб її впустили досередини.
— Ми не відчинимо, — рішуче сказав Мумі-троль, дивлячись Маленькій Мю просто в очі, зухвалі та насмішкуваті, які геть усе знали про його таємниці.