Якийсь час тато і син мовчки стояли, дивлячись одне на одного. За горою, на якій височів маяк, стугоніло море.
— Слухай, синочку, — раптом озвався Тато. — Де це тебе носить останнім часом?
— Та всюди потроху… — пробурмотів Мумі-троль, відводячи погляд.
— Я був страшенно зайнятий… — якось невпевнено мовив Тато.
Мумі-троль чув, як на камінному полі ворушилося каміння, з сухим хрускотом тручись одне до одного.
— Пошукаю ще в ялиннику, — сказав він.