— Бачив? — запитала вона. — Каміння ворушиться!
— Що мені до твого каміння! — скрикнув Мумі-троль. — Мама загубилася!
— Мами просто так не губляться, — спокійно сказала Мю. — Десь собі заховалася… Пошукайте ліпше! Я теж сховаюся у затишному закапелкові, доки весь острів не сплив у море. Тут ще буде пекельна катавасія, повір мені на слово!
Ось вогник штормового ліхтаря добрів до Чорного Ока. Мумі-троль поквапився туди. Мумі-тато обернувся на звук його кроків, піднявши угору ліхтаря.
— Не могла ж вона послизнутися і…
— Мама вміє плавати, — урвав Тата Мумі-троль.