— Позавчора ми їли горохову зупу[3 - Четвер у Фінляндії — традиційно гороховий день (прим. перекладача).]… То сьогодні субота, у нього купальний день. Чудово! Поквапся!
— А ті дронти злі? — поцікавився я обережно, доки ми спускалися до берега річки.
— Так, — підтвердив Фредріксон. — Але розтолочити когось можуть хіба з недогляду. Потім тиждень оплакують нещасливця. І компенсують кошти на поховання…
— Невелика втіха… — промурмотів я стиха, відчуваючи, як розпирає мене відвага.
Згодься, читачу, хіба то велика штука бути відважним, якщо не маєш страху?
Раптом Фредріксон став як укопаний: