— Я не журюся! Я думаю! — відказав Фредріксон. — Корабель вгруз у землю. Ми його не можемо спустити у річку. Отже, треба річку підвести до корабля. Як? Прокласти нове русло. Як? Спорудити загату. Як? Наносити каміння…
— Як? — послужливо спробував я продовжити його міркування.
— Придумав! — скрикнув нараз Фредріксон так голосно, що я аж підскочив. — Дронт Едвард! Треба посадити його у річку…
— Він такий великий? — недовірливо запитав я.
— Іще більший! — коротко буркнув Фредріксон. — Маєш календар?
— Ні, — я все більше хвилювався.