Тато похитав головою, висякав носа і важко зітхнув.
— Цього варто було сподіватися. А якби я нині вранці помер від застуди? Ніхто би з вас і не здогадувався про історію походження трамвайчика. Подібне відбувається з масою інших важливих речей… Я вам уже не раз розповідав про свої юні роки, але ж ви геть усе забули!
— Що ж, деякі подробиці, мабуть, забулися, — визнала Мама. — Пам’ять з віком потроху підводить… Хочеш попоїсти? У нас сьогодні на обід ягідна зупа і фруктовий кисіль.
— Жах! — буркнув Тато і, відвернувшись до стіни, натужно закашлявся.
Мама Мумі-троля трохи посиділа мовчки поряд, а тоді озвалася:
— Знаєш, прибираючи на горищі, я знайшла грубого зошита. Може, тобі написати книгу про власну молодість?