Крихітне Звірятко витанцьовувало перед ними від утіхи, зав’язавши хвоста кокардою.
Увесь день вони мандрували, і куди б не провадили їх стежки, всюди було дуже гарно, бо після дощу порозпускалися диво-квіти, а дерева усіялися цвітом та плодами.
Досить було ледь труснути деревом, і на землю градом сипалися фрукти.
Урешті-решт вони дісталися до маленької долини, найгарнішої з усього побаченого за той день.
У долині, посеред моріжка, стояв будиночок, схожий на кахляну піч, дуже гарненький, вимальований у блакитний колір.