— Це ж моя хатина! — зойкнув Тато Мумі-троля. Він аж нетямився з радості. — Її сюди принесла повінь, і ось вона стоїть!
— Ура! — зарепетувало Крихітне Звірятко і сторчголов побігло в долину милуватися будиночком.
Воно швидко видряпалося на дах і залементувало ще дужче, бо на комині висів разок намиста з великих справжніх перлів, який зачепився там під час повені.
— Ми тепер багаті! — вигукувало Крихітне Звірятко. — Можемо купити собі автомобіль і ще більшу хату!
— Hi, — заперечила Мама Мумі-троля. — Цей будиночок — найгарніший у світі, іншого нам не треба.