— Погляньте, — Мумі-троль показав на поважного Марабу, який чалапав туди-сюди і сварився сам до себе. — Цікаво, що він загубив? У нього ще сердитіший вигляд, ніж у Гемуля.
— Маленька сиромудра дитино, — озвався Марабу, котрий мав чудовий слух. — Хотів би я почути, що б ти буркотів, якби тобі було сто років і ти загубив свої єдині окуляри.
Марабу обернувся до них спиною і продовжив пошуки.
— Ходи вже, — поквапила синочка Мама. — Нам треба шукати твого тата.
Вона взяла Мумі-троля та Крихітне Звірятко за руки і рушила далі.