— Ані руш!!! — почувся чийсь наказ. — Вас оточено! Опиратися безглуздо!
Справді, усю компанію щільним півколом притисли до води незнайомі дракони. їх було пащек із вісім.
Звісно, наші мандрівники могли б кинутися Джульєтті на спину й спробувати втекти, але ж… Кожен дракон був набагато кремезнішим за Джульєтту й мав крила більш дужі, ніж її. Та й навіщо було втікати? Вони ж самі шукали драконів.
— Підіймайтеся за нами в повітря, — наказав один дракон, вочевидь ватажок. — І не надумайте втікати: все одно нічого у вас не вийде. Гадаю, в долині ви розкажете кому треба про свої шпигунські витівки… Дракони, в небо!
Бука й Шмигун залізли Джульєтті на спину — і вона злетіла. За нею пурхнули Понтій з Петякою.
Чужі дракони оточили полонених і вирушили в долину, що розкинулася за Курячим вулканом.