— Навряд чи, — кинув Гаврик, — швидше навпаки.
— Не треба на мене, дихни ось на цю вільху, — задкуючи, запропонував Джульєтті пугач.
— Ху-у-ух-х-х! — Дракониця випустила потужний струмінь повітря — і вільха вмить спалахнула.
— Некепсько… — присвиснув Шмигун, що разом із Петякою теж надійшов на гам суперечки.
— Ущипніть мене, мабуть, я сплю, — збентежено промовила Джульєтта й винувато прикрила рота лапою.
Усі були ошелешені новими можливостями Джульєтти: вони й не помітили, що на березі річки вони вже не самі.