— І дихну, — рішуче сказала Джульєтта.
— Ну то дихни, — наполягав Гаврик.
— Думаєш, не дихну? Ще й як дихну!
— Тобі це сподобається, — запевнив пугача бука.
Джульєтта набрала повні груди повітря…
— Зажди-зажди, Джульєтточко, — злякано засокотав Понтій, — навіщо на мене дихати? Я щойно уклав пір’ячко, я ж буду геть скуйовдженим.