— Що, облила тебе водою, коли ти спав? — засміявся Понтій. — Молодця, Джульєтто, хвацький жарт.
— Нічого шкіритися, вона дихнула на мене вогнем.
— Пу-гу-гу-у-у!!! — аж зайшовся сміхом Понтій. — То у вас сьогодні ранок жартів! Ану, утніть іще щось.
— Я не жартую, — закипав Гаврик, — це правда!
— Шановний, хіба ти гадаєш, що провидець не здатен відрізнити жарт від брехні?
— А ти попроси Джульєтту, нехай дихне на тебе, — запропонував бука, — побачиш.