– Вона дуже побиватиметься,– мовив чоловік. г – Та певне,– холодно відказав торговець.
їхню розмову перепинив збуджений гомін. Крізь натовп пробивався розпорядник, що мав провадити торги. 1Го був присадкуватий метушливий чоловік з поважним обличчям. Стара жінка затамувала віддих і конвульсивно вчепилася за сина/ ‘" – Притиснись міцніше до матусі, Олберте... ще міцніше... Тоді вони поставлять нас разом,– сказала вона. – Ой мамо, не захочуть вони,– озвався хлопчик.– Захочуть, синку. А як ні – то не жити мені на цім
світі,– нестямно мовила стара. ‘
Розпорядник гучним голосом звелів дати йому дорогу. Юрба розступилась, і незабаром почалися торги. Кілька зазначених у списку чоловіків швидко пішли з молотка по цінах, що свідчили про добрий попит на живий товар. Двоє них дісталися Гейлі.
– А тепер ти, малий,–сказав розпорядник і тицьнув на хлопчика своїм молотком.– Іди но сюди й покажи, на що ти здатний.
– Поставте нас разом, разом... благаю вас, паночку,– обізвалася стара, міцно вчепившись за сина.
– Ану геть! – гримнув розпорядник, відкидаючи її руки.– Ти підеш остання. А ти, чорнопикий, плигай сюди! – І він штовхнув хлопчика до підвищення.
Позаду розлігся тяжкий стогін. Хлопчик обернувся, але стояти не було коли, і, рвучко втерши від сліз свої великі гарні очі, він миттю скочив на підвищення.