— Он як! У такому разі зволікати не можна! — палко вигукнув Залізний Лісоруб. — Ми самі негайно вирушаємо в похід на Смарагдове місто і повернемо трон законному правителю.
— Анітрохи не сумнівався в тобі, мій друже! — повеселішав Опудало. — Наскільки велике військо ти можеш зібрати?
— А навіщо нам військо?! — махнув рукою Залізний Лісоруб. — Нас четверо і моя блискуча сокира — цього достатньо, щоби вселити страх у серця заколотниць.
— Не четверо, а п’ятеро, — виправив його Гарбузова Голова.
— П’ятеро? — не зрозумів Залізний Лісоруб.
— Саме так! Козла — надійна і безстрашна, — відповів Джек, забувши про свої сварки з чотириногим.
Залізний Лісоруб здивовано озирнувся довкола, бо Козла й досі тихенько стояла в кутку, де Імператор її навіть не помітив. Тіп підкликав її, і та незграбно потупотіла до них, дорогою ледве не перекинувши різьбленого стола з гравірованою маслянкою.