Королівська армія похитнулася від такого натиску й дременула через ворота навпростець до Королівського палацу, а натовп на чолі з генералкою Джинджур хлинув у незахищене місто.
Ось так воно й вийшло, що Смарагдове місто впало без жодної пролитої краплі крові. А Армія заколотниць стала Армією завойовниць!
Опудало замислює втечу
У загальному гармидері Тіп непомітно вислизнув від дівчат і поспішив слідом за Зеленобородим Солдатом. Завойовницька армія входила до міста значно повільніше через ту просту причину, що час від часу завойовницям доводилося зупинятися, аби виколупувати смарагди зі стін та бруківки, а робити це кінчиками в’язальних шпиць — то зовсім не швидка справа. Ось чому і солдат, і хлопець дісталися палацу куди швидше, аніж чутки про захоплення міста.
Тим часом Опудало з Джеком Гарбузовою Головою на задньому дворі все ще бавилися грою в «накинь кілечко на кілочок». Гру було перервано раптовою появою Королівської армії в особі Зеленобородого Солдата без головного убору й без рушниці, та ще й в неналежного вигляду мундирі, а його довга борода майоріла ледве не на метр позаду, коли він біг.
— Тож рахунок один — нуль на мою користь, — підбив Опудало підсумок гри і спокійно додав, звертаючись до Солдата: — Що трапилося, служивий?
— Ох! Вашличність… Вашличність! Місто захо-хоплене! — випалила Королівська армія відсапуючись.