— Мабуть, не розумію вашої мови. Я, бачте, прийшов з країни Левконії, отже, я іноземець, тож і мова у мене іноземна.
— Ой, і справді! — ляснув себе по лобі Опудало. — Сам я розмовляю мовою жвакунів, тобто жвакунською, яка також є мовою Смарагдового міста. А ви, судячи з усього, розмовляєте гарбузоголовою?
— Саме так, — з поклоном відповів Джек. — Ось чому нам ніяк не порозумітися.
— Ось тут нам не пощастило, — задумливо протягнув Опудало. — Без тлумача нам не обійтися.
— А хто він, той тлумач?
— Особа, що розуміє дві мови, у цьому випадку — твою і мою. Коли я щось кажу, тлумач може тобі розтлумачити, що я маю на увазі; і навпаки: коли щось кажеш ти, він розтлумачить мені твої слова. Адже тлумач не лише розмовляє на двох мовах, але ще й розуміє обидві.
— З його боку це вельми розумно, — відповів Джек, дуже вдоволений тим, що так просто знайшовся вихід із майже безвихідного становища.