— Думаю на ніч покласти тебе на землю, — зауважив хлопець. — Так буде безпечніше для тебе.
— А як бути зі мною? — занепокоїлася Козла.
— А ти можеш і постояти, — відповів Тіп, — а позаяк ти все одно не спиш, то постоїш іще й на чатах: пильнуватимеш, щоб нас зненацька не захопили.
І хлопець простягнувся на траві біля Джека і, втомлений після довгого дня, відразу ж заснув.
Джек Гарбузова Голова їде до Смарагдового міста
На світанку Тіпа розбудив не хто інший, як Джек. Хлопець продер заспані очі, поплюскався в ручаї, а потім поснідав хлібом та сиром. Можна було рушати в путь.
— Вирушаймо негайно, — вирішив він, — дев’ять миль — це ого-го яка відстань, та подолати її, якщо, звісно, нічого не скоїться, маємо до полудня.