Тіп бадьоро крокував поруч, радий, що товариства прибуло. Непомітно для себе він навіть почав насвистувати.
— А яка команда стоїть за цим звуком? — запитала Козла, прядучи вухами.
— Не звертай уваги, — відповів Тіп. — То я так — насвистую. А це означає лише те, що я в доброму гуморі.
— Я б і сам радо посвистів, — зауважив Джек, — от лишень губи в мене в трубочку не складаються. І змушений визнати, любий татку, що це якийсь недогляд.
Тим часом вузька стежина, якою вони прямували, вивела їх на широку дорогу, бруковану жовтою цеглою. На узбіччі Тіп помітив дорожній вказівник:
СМАРАГДОВЕ МІСТО — 9 МИЛЬ
Та вже смеркалося, і подорожні вирішили стати на ночівлю неподалік від дороги і продовжити шлях із першими променями сонця. Тіп відвів Козлу на зелений пагорб із чагарем і допоміг Джеку обережно злізти на землю.