На тому й порішили, і Тіп допоміг Джеку залізти на Козлу.
— Тримайся міцніше, — застеріг він, — бо ненароком гепнешся — і лусне твоя гарбузова голова.
— Страшно й подумати! — аж здригнувся Джек. — А за що триматися?
— Тримайся-но, — після деяких вагань відповів Тіп, — за вуха.
— Тільки не за вуха! — збрикнула Козла. — Бо як же я почую ваше «тпру!»?
Сперечатися з цим було важко, тому Тіп замислився.
— Я знаю, що робити! — нарешті мовив він.