— Як дивно тут у вас! — вигукнула тварина, немов зачарована. — Та як би там не було, а що я тут роблю?
— Річ у тому, що саме я тебе оживив, — відповів хлопець, — та нічого лихого з тобою не трапиться, якщо ти мене слухатимешся.
— Тоді я тебе в усьому слухатимуся, — сумирно погодилася Козла. — Але що трапилося зі мною якусь мить тому, коли я тебе ще не слухалася? Щось мені не по собі.
— Це тому, що ти — догори ногами, — пояснив Тіп. — І якщо ти перестанеш брикатися, то я знову поставлю тебе на ноги.
— А скільки ніг треба, щоб стояти? — спитала Козла.
— Це кому як, — коротко відповів Тіп. — А зараз, якщо не хочеш і далі лежати догори дриґом, то не брикайся.
Козла нарешті втихомирилася і простягнула ноги, отож Тіпу після кількох спроб таки вдалося перекотити її на бік, а потім вже зіп’ясти на ноги.