— Тпру! — щодуху загорлав Тіп, скочивши на ноги. — Стій-но, скотиняко!
Та Козла, мабуть, і вухом не повела б, якби не втрапила ногою просто у ховрахову нірку і не полетіла шкереберть, а наступної миті вже лежала догори дриґом, хвицаючи в повітрі всіма чотирма ногами. Тіп стрімголов кинувся на допомогу.
— Дивна з тебе коняка, Козло, мушу визнати! — вигукнув він. — Куди тебе понесло, коли тобі кричали «тпру!»?
— Хіба «тпру!» означає «стій!»? — здивувалася Козла, закотивши очі, аби краще розгледіти хлопця.
— Авжеж, — кивнув Тіп.
— А дірка в землі теж означає «стій!», чи не так? — не вгамовувалася Козла.
— Ще й як! Якщо не перескочиш, — пояснив Тіп.