Тому після години виснажливої гонитви Грифон почав засапуватися, важко хапаючи дзьобом повітря, й уповільнювати біг. Так вони й досягли краю пустелі й далі вже бігли сипучими пісками. Натомлені ноги грузли в піску, і не пройшло й кількох хвилин, як украй знеможений Грифон упав пластом серед барханів і завмер. Ще за хвильку верхи на невтомній Козлі підскакала Ґлінда. Вона висмикнула з паска золочену нитку і накинула її, як вуздечку, на засапаного й безпорадного Грифона — на тому ігри Момбай у перекидання й закінчилися.
І вже наступної миті Грифон смикнувся всім тілом і розчинився у повітрі, а на його місці з’явилося щось таке, що все більше набувало рис старої Момбай. І справді то була вона і в безсилій люті лише очима метала блискавки у бік своєї суворої та прекрасної суперниці.
Принцеса Озма з країни Оз
– Тепер ти моя бранка і чинити спротив далі — безглуздя, — сказала Ґлінда люб’язно. — Зараз ти трохи полежиш, відхекаєшся, а потому я тебе доправлю до мого шатра.
— Чого вам від мене треба? — прохрипіла Момбай, усе ще хапаючи ротом повітря. — Що я вам такого зробила, щоб ганятися за мною по всій країні?
— Мені ти не зробила нічого, — незлобливо відповіла Чародійка, — та є у нас дуже серйозні підозри у твоїй причетності до кількох лихих учинків. Якщо з’ясується, що ти використовувала свої знання чаклунства з недоброю метою, то тебе буде серйозно покарано.
— Ви не пос-с-смієте! — просипіла стара карга. — С-с-спробуйте мене хоч пальцем з-з-зачепити!