--==Страница 171==--

Пред Оглавл След

Відтак було вирішено дочекатися світанку, і в сутінках, які наставали, мандрівники розважали себе тим, що копирсалися у ґавиному гнізді в пошуках скарбів.

Так, Довгоносик знайшов дві чудові браслетки зі щирого золота, які він начепив собі на тонкі лапки по самі плечі. Опудалові приглянулися різні каблучки та персні, яких у гнізді виявилося — наче їх із мішка насипали. І незабаром на кожному з його товстих пальців красувалося по каблучці, та й навіть цього йому здалося замало, тому на кожен з великих пальців він примудрився начепити ще по одній. Більше того, через те що він дуже ретельно відбирав каблучки з блискучими камінцями, то його руки являли собою виставку рубінів, аметистів та сапфірів, що переливалися різними кольорами.

— Для Джинджур це гніздо було б якимось святом для очей, — мовив він, полинувши думками кудись удалечінь. — Бо, наскільки я розумію, дівчата напали на наше місто лише заради його смарагдів.

Залізному Лісорубу вистачило його діамантового намиста, а на інші знахідки він махнув рукою. А ось Тіп не зміг пройти мимо вишуканого кишенькового дзиґарика в золоченому корпусі на ланцюжку і з брелоком і з гордістю поклав його собі до кишені. Джекову червону безрукавку він прикрасив кількома брошками, оздобленими самоцвітами, а Козлу потішив лорнетом на ланцюжку, який повісив їй на шию.

— Яка мила штучка! — оцінила та, схвально розглядаючи лорнет. — Але для чого вона?

На це питання ніхто відповісти не міг, тому Козла про себе вирішила, що ця прикраса до того рідкісна, що ніхто й гадки не має, що воно таке, й запишалася нею ще більше.

А щоб ніхто не почувався обійденим, то Ґампу на кожну гілочку рогів начепили масивні персні-печатки, хоча сказати, що той зрадів таким прикрасам, — не скажеш.

illustration

Пред Оглавл След