Та тут хлопця кинуло в дрож і скрутило в баранячий ріг.
— Ця пігулка отруїла мене, — тільки й видихнув він. — Ох, о-о-о-о-о! Ой-ой-ой! Ґвалт, убивають!
Рятуйте! О-о-х! — волав він, катаючись гніздом у корчах, чим налякав усіх.
— Що ти бажаєш, щоб ми для тебе зробили? Скажи хоч слово! — мовив щиросердий Лісоруб, і сльози покотилися по його нікельованих щоках.
— Я... я... не знаю! — простогнав Тіп. — Ох! Єдине моє бажання — щоб я не ковтав цю пігулку!
Тут біль як рукою зняло, хлопець, наче нічого й не було, схопився на ноги і з подивом побачив, що Опудало витріщається на перечницю.
— Що трапилося? — запитав Тіп, відчуваючи сором за недавню поведінку.