Він замахав усіма чотирма пальмовими крильми і повільно здійнявся у повітря. І поки наші шукачі пригод шукали, за що ухопитися надійніше, Ґамп повернув на південь і з попутним вітром велично поплив над дахами і мурами міста.
— Погляд із висоти відкриває нові перспективи на пейзаж, — не забув відзначити Всебічно Освічений Жук зі знанням справи, пролітаючи над полями.
— Годі базікати про красоти, — порадив Опудало. — Краще тримайтеся міцніше. Бо нас так бовтає, того й дивись упадеш.
— Незабаром уже почне смеркатися, — попередив Тіп, спостерігаючи за тим, як сонце хилиться до небокраю. — Видно, варто було б дочекатися ранку. Хтозна, чи Ґамп може літати вночі.
— Я й сам хотів би знати, — беззлобно озвався Ґамп. — Розумієте, для мене все зараз у новину. Раніше ноги носили мене прудко по землі, а тепер вони наче дерев’яні.
— А вони дерев’яні і є, — відповів Тіп. — Ми ж їх не оживляли.
— Бо ти маєш літати, — пояснив Опудало, — а не ходити.