— Головне, сип побільше на крила, — зауважив Залізний Лісоруб. — Адже вся сила в крилах.
— Й про голову, голову не забудь! — розхвилювався Довгоносик.
— І хвіст, — додав Джек.
— Попрошу тиші! — затіпався Тіп. — Дайте ж мені можливість почародіяти у спокої.
І дуже обережно він почав посипати штуку дорогоцінним порошком. Спершу кожне з чотирьох крил тонким-тонким шаром, потім дивани, а за диванами й «хвіст».
— Голову! Голову! Головне — голову не забудь! — заметушився Довгоносик.
— Але порошку залишилася тільки дрібка, — оголосив Тіп, заглянувши до перечниці. — Досвід показує, що ноги важливіші. Посиплю-но я диванам ніжки.