--==Страница 138==--

Пред Оглавл След

— Ну, і як тобі? — запитав Тіп, спостерігаючи, як Гарбузова Голова тупцяє залою, випробовуючи нову ногу.

— Як новенька, — радісно притупнув ногою Джек. — Тепер я знову: одна нога тут, друга — там. Готовий до втечі.

— Що ж, до роботи! — уже діловим тоном сказав Опудало.

Отож раді взятись до діла, яке вело б до визволення з полону, друзі розійшлися залами палацу у пошуках будь-чого придатного для побудови літальної машини.

На крилах Ґампа

Коли товариство знову зібралося, а зібралося воно на даху, то виявилося, що якої тільки всячини вони не притягли з собою. Утім, дивуватися не варто, адже ніхто до ладу не знав, що може знадобитися для літальної машини, хоча всі прийшли не з порожніми руками.

Так, Жук зняв зі стіни над каміном у великій залі опудало голови Ґампа, яке прикрашали гіллясті роги, і ось його-таки з великою обережністю та не меншими зусиллями комашина приперла сходами на дах. Ця голова була вельми схожа на голову лося, от тільки ніс із широкими ніздрями був зухвало задертий догори, а писок прикрашала ріденька борідка, як у того цапа. Чому з усіх речей Довгоносик облюбував саме це опудало, він і сам пояснити б не зміг — хіба тому, що ця річ дуже вже здивувала.

Пред Оглавл След