--==Страница 136==--

Пред Оглавл След

Він витримав паузу, очікуючи на схвальну оцінку слухачів, та слухачі були радше приголомшені, ніж у захваті від його мудрості.

— Колись Великий Чарівник Оз, — продовжив він, не дочекавшись на сподіваний відголос, — покинув це місто на повіт­ряній кулі. Звісно, ми з вами не знаємо, як змайструвати таку кулю. Але ми знаємо, що піднестися в небо можна на чому завгодно, от тільки б воно добре літало. Отож я пропоную: нехай наш друг і майстер на всі штуки Залізний Лісоруб злагодить якусь таку машину з великими й дужими крильми, щоб змогла підняти нас у повітря. А коли вона буде готова, то наш друг Тіп посипле цю штуку своїм життєдайним порошком.

— Браво! — вигукнув Залізний Лісоруб.

— Ото голова! Усім головам голова! — порадів Джек Гарбузова Голова.

— З наукового боку дуже винахідливо, — визнав Всебічно Освічений Жук-довгоносик.

— Гадаю, взагалі це цілком можливо, — запевнив Тіп. — Само собою, якщо Залізному Лісорубу до снаги змайструвати таку штуку.

— Докладу всіх зусиль, — завзято озвався Залізний Лісоруб. — До речі, якщо вже я за щось беруся, то доводжу справу до кінця. А от щодо цієї машини, то її треба будувати на даху палацу, аби вона могла здійнятися в повітря без зайвих пе­шкод.

Пред Оглавл След