І дійсно, від одного погляду на маленьку Королеву, яка хоробро крокувала крізь вогонь, відвага повернулася до решти загону, і всі рушили за нею і навіть не обпеклися.
— Своєю надзвичайністю ця пригода, — повідомив Довгоносик, чухаючи лапкою потилицю, — перевертає усі природничі закони, які я виніс з уроків професора З. А. Знайка.
— І це не дивно, — мудро зауважив Опудало. — Бо чаклунство як таке суперечить законам природи і саме тому його природно уникати і цуратися. А от що я бачу перед собою — це ворота Смарагдового міста. І для мене це означає, що всі чаклунські перепони лишилися позаду.
Міські мури і справді було вже добре видно, і безстрашна Королева Польових Мишей, без якої можна було стати жертвою підступних чарів, підійшла до друзів сказати їм «до побачення».
— Ми дуже вдячні Вашій Величності за вашу ласкаву допомогу, — сказав Залізний Лісоруб і вклонився в пояс безстрашній провідниці.
— Завжди рада стати в пригоді моїм друзям, — відповіла Королева і наступної миті вже зникла з очей по дорозі додому.
Бранці Королеви