— М-р Н. З. Довгоносик, В. О.
— Нічого собі! — вигукнув Гарбузова Голова, міряючи того допитливим поглядом.
— Напрочуд своєрідно! — кивнув Залізний Лісоруб.
У Тіпа від подиву округлилися очі, а Козла зітхнула і відвернула голову.
— То ви, виходить, жук? — перепитав Опудало.
— Авжеж, вельмишановний добродію! — жваво відповів незнайомець. — Хіба на картці не позначене моє ім’я?
— Безумовно, — відповів Опудало, — але дозвольте запитати, що у вашому випадку означає Н. З.?