— Що таке? — запитала дівчинка.
— А чи не зірвати нам Королівську Принцесу? — прошепотів Чарівник. — Я впевнений, що вона цілком дозріла, а щойно оживе і стане правителькою, поставиться до нас куди прихильніше, ніж безсердечний Принц.
— Блискуча думка! — з полегшенням вигукнула Дороті. — Зірвімо її зараз же, поки не помітив зоряний правитель.
Вони побігли назад до Королівського Куща і взяли чарівну Принцесу за обидві руки.
— Три-чотири, тягни! — скомандувала Дороті, й вони потягнули на себе царську красуню. Стебло хруснуло й відокремилося від її ніг. Принцеса виявилася такою легкою, що Чарівник і Дороті змогли м’яко опустити її на землю.
Чарівне створіння негайно потерло кулачком очі, причепурило локон, що було вибився із зачіски, окинуло поглядом сад і, вельми граціозно кивнувши, сказало мелодійним, сповненим гідності голосом:
— Дякую вам.