— Нічого ми не збираємося доводити! — обурено вигукнула Дороті. — Якщо у вас є хоч крапелька здорового глузду, то повинні зрозуміти, що трапився землетрус.
— Ми знаємо тільки, що вчора на нас зійшов дощ з каміння, який заподіяв великої шкоди будівлям і людям. Сьогодні пройшов ще один такий дощ, а відразу за ним з’явилися й ви.
— До речі, — сказав чоловік із зіркою, суворо дивлячись на Чаклуна. — Ще вчора ти запевняв, що другого дощу з камінням не очікується. А він все-таки падав і був навіть сильнішим за перший. Яка користь від твого чаклунства, якщо воно раз у раз не справджується?
— Моє чаклунство не знає помилок, — заявила поросла колючками людина. — Я передбачив, що випаде один дощ із каменів, так і було. Вдруге з неба падали люди, кінь з коляскою і деякі камені заодно.
— Чи слід очікувати ще дощів? — запитав чоловік із зіркою.
— В жодному разі, мій Принце.
— Ні з каменів, ні з коней?